За допомогою великої кількості піни вони очистили камені спотикання єврейських родин в Епе і зробили гасло "Одна людина - один камінь - одна доля" знову більш видимим. Учні подорожували невеликими групами вулицями Мершштрассе, Остштрассе та Вільгельмштрассе.
Учні не лише доглядають за камінням, але й зберігають пам'ять про страждання, спричинені депортацією та вбивствами єврейських жінок, чоловіків і дітей. Таким чином, "Камені спотикання" художника Гюнтера Демніга стали частиною "живої історії" для наших учнів, оскільки вони стали невід'ємною частиною їхнього повсякденного шкільного життя. Камені спотикання змушують спотикатися об жахливі події нашої історії і стали символом страждання і вдячності.