Учні з великою радістю та невимушеністю мандрували невеликими групами вулицями Мершштрассе, Остштрассе та Вільгельмштрассе. Камені спотикання єврейських родин були очищені та вичищені губками та щітками. Учні не лише прибирали каміння, але й зберігали пам'ять про страждання, спричинені депортацією та вбивствами єврейських жінок, чоловіків і дітей. Таким чином, "Камені спотикання" художника Гюнтера Демніга стали частиною "живої історії" для наших учнів, оскільки вони стали невід'ємною частиною їхнього повсякденного шкільного життя. Камені спотикання змушують спотикатися об жахливі події нашої історії і стали символом страждання і вдячності.
